  Cерия публикаций в нашей газете под общим названием «Морская держава? Скорее страна у моря» вызвала широкий отклик у морской общественности, и в первую очередь, ветеранов флота Черноморского морского пароходства. Наш корреспондент попросил заместителя председателя организации ветеранов флота ГСК «ЧМП» О.Я.ПАСТЕРНАКА поделиться своими соображениями по обсуждаемой теме. — Олег Яковлевич, расскажите о своей трудовой биографии, о том, как вы пришли на флот, какими судами ЧМП командовали, какие должности занимали в руководящем аппарате ЧМП? — В 20 лет был принят на работу в ЧМП на должность четвертого помощника капитана судов загранплавания. Затем, пройдя все штурманские ступеньки роста судоводителя, проработал десять лет капитаном дальнего плавания. Открывал фидерные линии ЧМП. Это была мощная контейнерная линейная судоходная система Черноморского морского пароходства, когда контейнеры доставлялись из факультативных портов в крупные порты, например Сингапур, а затем большими контейнеровозами — в порты всего мира. Суда ЧМП ходили с полной загрузкой — иногда даже приходилось отказываться от части контейнеров для обеспечения безопасности мореплавания. А в начале девяностых произошли всем известные события обретения Украиной независимости, в результате чего начался развал крупнейшей судоходной компании мира, построенной на интеграции всех республик Советского Союза и грузовладельцев иностранных государств, — судоходной компании Черноморское морское пароходство (БЛАСКО). Мой переход в 1995 году на береговую работу также шел по ступенькам роста — от начальника контейнерного отдела пароходства до руководителя предприятий морской отрасли, которой отдано более сорока лет. С 2010 года — заместитель председателя организации ветеранов флота ГСК «ЧМП». — Каковы уставные цели и задачи вашей ветеранской организации? Какими вопросами как заместителю председателя организации ветеранов флота «ГСК ЧМП» вам приходится заниматься? — «Организация ветеранов флота ГСК «ЧМП» была создана более двадцати пяти лет тому назад, как общественная организация в составе Черноморского морского пароходства, позднее ГСК «ЧМП». Цель организации — защита законных, социально-экономических прав и интересов ветеранов, оказание помощи в улучшении медицинского, торгового, бытового обслуживания, жилищных условий и другие виды помощи ветеранам флота, трудом которых создавалась ГСК «ЧМП» и все ее основные фонды. Не так давно только одни пансионаты ветеранов ГСК «ЧМП» оказывали помощь тысячам ветеранов. Сегодня это жалкие строения, ждущие своего логического конца. С просьбой восстановить и сохранить для ветеранов хотя бы эти жалкие остатки некогда разветвленной социальной инфраструктуры ЧМП, мы обращались в Кабмин, Министерство инфраструктуры, но, к сожалению, так и не получили ответа. Если же говорить о текущей работе организации, то в основном приходится заниматься организацией помощи ветеранам флота, которую нам, увы, ждать не от кого. Лишь немногие совестливые руководители оставшихся единиц предприятий морской отрасли, морских профсоюзов, те, кто еще помнит заслуги флотских ветеранов, по мере возможности, оказывают им, уже немощным пожилым людям, помощь. За это им от ветеранов флота, большое человеческое спасибо. Что же касается участия нашей организации в выработке программ по выводу ГСК «ЧМП» из банкротства, то, несмотря на наши многочисленные просьбы, к обсуждению этих вопросов, нас не допускают. Члены нашей ветеранской организации посещают учебные заведения Одессы, передают накопленный опыт и знания молодым специалистам, обучая молодежь профессиональному мастерству, воспитывая у нее уважение к морским профессиям. Но этого мало. Уже второй год ветераны флота обеспокоенно пишут во все инстанции — Горсовет, Обладминистрацию, Министерство инфраструктуры о необходимости срочного восстановлении Музея морского флота Украины, но получают в ответ только одни обещания: Музей не восстанавливается, здание на Ланжероновской-Пушкинской постепенно ветшает, став как бы последним символом разрушения морской отрасли Украины. Неужели государству, власть имущим не дорого все, что касается славного морского прошлого нашей страны? Жизнь идет, ветераны уходят, а с ними обрывается связь времен, преемственность поколений моряков, а государство безучастно ко всему этому. Пора вспомнить слова всем известной, любимой одесситами песни — «Ах, Одесса, жемчужина у моря!». На мой взгляд, нашему городу необходимо получить больше полномочий, чтобы самостоятельно решать вопросы, связанные с морем. Тогда появится флот, грузопотоки, возродится Музей морского флота. И грузооборот нашего порта вырастет в разы, что уже не раз было в истории Одессы. Тогда можно надеяться на то, что возродится былая слава Южной Пальмиры — морской столицы Украины. — Олег Яковлевич, в каком виде, на ваш взгляд, в Украине может быть воссоздана морская судоходная компания, пришедшая взамен ЧМП? — Нет необходимости предаваться горестным стенаниям по поводу утраченного флота ГСК «ЧМП» и других государственных судоходных компаний Украины. Такова была политика государства Украина, которому принадлежало имущество, работодателю, у которого были десятки тысяч работников. Наверное, так было нужно госчиновникам, которые этим имуществом управляли. Все, что произошло и происходит с ЧМП и всем транспортным флотом Украины, надеемся, со временем будет справедливо оценено политиками, историками и журналистами. Бывшие руководители Черноморского пароходства, которым вы в цикле ваших статей «Морская держава? Скорее страна у моря», предоставили слово — профессионалы, рассказали, как все было. Но они не сказали, что делать, чтобы восстановить морскую отрасль Украины. Полагаю, что такие предложения будут опубликованы в ближайшем будущем. «Организация ветеранов флота ГСК «ЧМП», которая участвует в работе по возрождению морской судоходной компании, уверена в том, что ее воссоздание будет не взамен ЧМП, а станет продолжением истории ЧМП и ее реальностью. — Сможет ли такая компания существовать, не говоря уже о том, чтобы успешно работать, коль у государства нет заинтересованности в развитии морской отрасли? О морской политике при таком положении вещей говорить не приходится. — Для осуществления этих замыслов, участия ветеранов флота безусловно мало — необходимо желание депутатов- законодателей, наших сограждан, которых мы выбрали в Верховную Раду и, конечно же, политическая воля руководителей государства. Если рассуждать доходчиво, без коммерческих терминов, украинская продукция сегодня продается на таких коммерческих условиях, когда она становится собственностью неукраинского покупателя, а может и оффшорного украинского, уже на заводе или фабрике. Поэтому наш производитель не заинтересован в организации транспортной доставки своего товара покупателю, ввиду тяжелого пресса налоговых, таможенных и других видов непроизводственных расходов, увеличивающих в разы стоимость товара. Точно так же он не заинтересован в создании флота, как средства доставки своего товара иностранному покупателю, которому во много раз дешевле нанять судно и перевезти этот груз к месту назначения без налоговых и других финансовых «накруток». Вот, собственно, ответ на вопрос: почему у нас нет и не будет отечественного флота. Он предельно ясен: зачем строить и создавать средства доставки своего товара покупателю, если огромные непроизводственные затраты негативно отразятся на конкурентоспособности продукции? Вот здесь как раз государство должно и обязано помочь отечественному производителю путем законодательных мер, снижения налогового бремени, расходов по доставке украинского товара грузополучателю национальным флотом. А если еще и портам, с целью привлечения грузопотоков, дать соответствующие льготы? Только так может возродиться наш флот, заработают судоверфи и судоремонтные заводы. Ветеранами флота уже неоднократно все эти предложения озвучивались руководству страны. Вся надежда на новый состав депутатов парламента — Транспортный комитет ВР, который, хочется верить, наконец-то, от слов перейдет к конкретному, законодательному обеспечению развития морской отрасли Украины. — А кто же будет от исполнительной власти обеспечивать выполнение морских законов, которые, дай-то Бог, будут приняты государством? — Увы, такого органа исполнительной власти в данный момент нет — ни Администрации морского транспорта, ни «Укрморречфлота», поспешно переведенного из Одессы в Киев (поближе к себе, родным).Все эти органы ликвидированы, как уже ненужные и атрофированные, без правопреемства, потому что и передавать и принимать уже нечего. Остается надеяться, что государство опомнится и восстановит морской отраслевой орган исполнительной власти. Не отдавать же все на откуп приватизаторам, инвесторам, концессионерам, у которых один интерес — прибыль. — Как бы вы прокомментировали, озвученное экс-президентом АСК «Бласко» господином Кудюкиным в интервью одному из одесских телеканалов, заявление о начале работы по восстановлению концерна и ведущихся переговорах с немецким банком? — Никогда не забуду, как еще будучи капитаном, во время рейса в начале девяностых, я получил радиограмму за подписью президента АСК «БЛАСКО» Павла Кудюкина, в которой шла речь о создании вместо ЧМП — АСК «БЛАСКО» с участием в нем, как акционеров, всех работников Черноморского морского пароходства. Считаю, что его намерения были прогрессивными для того времени в связи с переходом Украины на рыночную экономику. И справедливыми по отношению к работникам ЧМП, за счет труда которых создавались и наращивались основные фонды пароходства. Но АСК «БЛАСКО», в силу известных событий, не состоялся. Что же касается заявлений о восстановлении концерна, кредитах иностранных банков, инвестициях и т.п., то они, на мой взгляд, не имеют под собой серьезных оснований. Таквор ОГАНЕСЯН , «Слово» |
 |
Архив автора: veterany flota
Банкрутство ДСК ЧМП триває.
№ 66 від 30 листопада 2012р.
Президенту України
Януковичу В.Ф.
вул. Банкова, 11,м. Київ, 01220
В І Д К РИ Т И Й Л И С Т.
Шановний Віктор Федорович.
На всі звернення ветеранів флоту України до Вас, ми отримуємо відповіді, про те, що всі займаються відновленням работи ДСК ЧМП по поліпшенню фінансового становища і припинення банкрутства.
Міністерство транспорту та зв’язку своїми від 03.06.2010 № 5187/04/10-10, від 17.11.2010 № 11982/04/10-10в, Міністерство інфраструктури від 31.05.2011 № 4376/15/10-11, від 22.07.2011 № 6172/04/10-11, запевнили всіх ветеранів флоту України, що з метою захисту інтересів держави Міністерство розробило
«План дій по відновленню платоспроможності та стабілізації фінансово-майнового стану та ефективного управління ДСК ЧМП».
Ніхто нічого не відновлює і ефективно не управляє.
Створена «Міжвідомча комісія з питань протиправного поглинання та захоплення підприємств» під керівництвом Віце-Премєр-міністра
В. Сівковича, Міністерства транспорту та зв’язку, включені представники зацікавлених органів держави: Фонду держмайна, СБУ, Податкової міліції, Адміністрація Президента України, Контрольно-ревізійної служба України, Департаменту з питань банкрутства, Генеральної прокуратура України, якім доручено вивчити стан справ на державному підприємстві ДСК ЧМП і розробити план повернення в ДСК ЧМП незаконно відчуженого майна та провести інвентаризацію майна підприємства.
Ніяких висновків комісії, прийнятих рішень по ДСК ЧМП немає.
Міністерством інфраструктури проведена Колегія спільно з керуючим санацією ДСК ЧМП Хайло Н.В., розглянуті його пропозиції по поліпшенню фінансового становища ДСК ЧМП і можливі шляхи припинення банкрутства ДСК ЧМП. Прийняті рішення по ДСК ЧМП і виведенню його з банкрутства. Незважаючи на прохання ветеранів флоту ДСК ЧМП інформувати нас і дозволити брати участь у цій Колегії, інформація про підсумки Колегії прихована, ветерани флоту ДСК ЧМП не допущені для участі в Колегії по ДСК ЧМП.
Банкрутство ДСК ЧМП триває.
Вперше, за роки незалежності України, Уряд, не залишился байдужім до долі ДСК ЧМП, відреагувавші належности чином на звернення комітету кредиторів ДСК ЧМП, що містіть конструктивну пропозіцію про підпісання мірової угіди з залученням стратегічного інвестора і видав доручення Кабінету Міністрів України щодо виведенню ДСК ЧМП з банкрутства:
— від 29 листопада 2011 року № 57546/1/1-11;
— від 17 січня 2012 № 57546/3/1-11;
— від 31 січня 2012 № 57546/5/1-11.
Фактичний стан справ у ДСК ЧМП на сьогоднішній день, говорить про зворотне, прискореної роботі виконавчої та судової влади щодо остаточного банкрутства ДСК ЧМП в найкоротший термін.
28 листопада 2012, на загальні збори ветеранів флоту ДСК ЧМП, прибув виконуючий обов’язки Голови Профкому ДСК ЧМП з листом — зверненням працівників ДСК ЧМП з проханням про допомогу ветеранів флоту ДСК ЧМП. (Копія листа № 9 від 26.11.12. додаєтся).
Як було доведено ВО Голови Профкому ДСК ЧМП загальним зборам організаці ветеранів флоту ДСК ЧМП яка нараховує 1433 ветерана ДСК ЧМП з них 295 інвалідів війни та праці 1-й і 2-ї групи, замість санації ДСК ЧМП (відновлення платоспроможності боржника), докладання зусіль для отримання доходів від 15 об’єктів нерухомості, «Міжрейсової бази моряків», автогосподарства, чотірьох складських комплексів, почалися процеси підготовкі ДСК ЧМП до остаточного банкрутства.
Як видно з листа № 9 від 26.11.12р., починаючі з жовтня 2012 року, в штат ДСК ЧМП з боці, введені сторнні люди, яки ніколи не працювали в ДСК ЧМП. Нове керівництво — сторнні люди, замість поліпшення роботи по збільшенню дохідної частини бюджету , санації ДСК ЧМП, почали скорочення штатів, затвердили новий штатних розклад, ввівші самих себе — новє керівництво ДСК ЧМП людей яки ніколи не працювали в ДСК ЧМП. Початком дій цієї команди банкротчіков, як це и прийнято перед банкрутством — очищення об’єктів від працівніків и пріховування в новому штатному розкладі господарських об’єктів ДСК ЧМП, звільненням персоналу ціх об’єктів. Команда банкротчіков залиша в ДСК ЧМП — команду самих банкротчіков і охорону об’єктів.
Вдумайтеся, в 1991 году в ДСК ЧМП — 75 тисяч працівніків, а в 2012 году — 100!!!, скольк украинских семей, за годы независимость Украины, осталено без кормильцев. Уверены, что Вы прекратите этот печальный список.
Загальне зібрання ветеранів флоту ДСК ЧМП було так само проінформовано ВО Голови профкому ДСК ЧМП, що до відома зборів трудового колективу ДСК ЧМП, полагаємоє скорочення штатного персоналу, економічніі аналіз доцільності скорочення, фінансовії стан підпріємства, затвердженії план санації, фінансовий план на 2013 рік до відома трудового коллективу не надавалося.
Згоду на скорочення штату, профспілкова організація ДСК ЧМП, що є обов’язковою умовою не надавала, Колективний договір не виконан. Всі робіться так само таємно як и в попередні роки розграбування майна ДСК ЧМП і вікідання працівніків на вулецюз нахабноюувернностьвтворимомсвавіллі.
Беручи до уваги віщевікладене, згідно рішення загальних зборів ветеранів флоту ДСК ЧМП, в цілях підтримки трудового колективу ДСК ЧМП, знаючи про Ваши особисти обіцянки щодо відновлення роботи ДСК ЧМП, що ми і побачили в Постановах Кабміну, просимо Вас:
1. Негайно пріпініті знущальне скорочення трудового колективу ДСК ЧМП за
наявності об’єктів на балансі ДСК ЧМП, які можут приносити доходи.
2. Розпочаті дієву процедуру санації ДСК ЧМП, відновлення роботи ДСК ЧМП
поки команда банкротчіков не розграбовала все майно яке залишилося у ДСК
ЧМП остаточно.
3.Разпочаті роботу по санації ДСК ЧМП вікладеної у Доручення Кабінета
Міністрів України:
— Від 29 листопада 2011 року № 57546/1/1-11;
— Від 17 січня 2012 № 57546/3/1-11;
— Від 31 січня 2012 № 57546/5/1-11.
4. Взяти під особистий контроль стан справ в ДСК ЧМП.
5. Повідомити нашої організації у встановлений законом термін про вжиті заходи щодо відновлення платоспроможності ДСК ЧМП.
Відкритий лист до Президента України прийнято на загальних зборах ветеранів флоту ДСК ЧМП, протокол № 11 від 28.11.12р.
З повагою,
Голова організації ветеранів
флоту Державної судноплавної компанiї
«Чорноморське Морське пароплавство»
В.А. Поляков.
Позвольте не согласиться, что ,,,«Реанимировать ЧМП, увы, вряд ли будет можно»…
Позвольте не согласиться, что ,,,«Реанимировать ЧМП, увы, вряд ли будет можно»…
Необходимо поблагодарить автора, Таквор Оганесяна, за цикл статей, «Морская держава? Скорее страна у моря», в газетах «Слово», «Моряк Украины», откровенную хронологию событий развала могучей судоходной компании «БЛАСКО».
Последняя статья, заканчивается словами … «Реанимировать ЧМП, увы, вряд ли будет возможно», а если конкретно, автор имел ввиду — Государственную судоходную компанию «Черноморское морское пароходство» (ГСК «ЧМП»).
Возродить Государственную судоходную компанию «ЧМП», в былом виде, действительно нельзя, потому, что всё, что сделало Государство, со всеми Государственными судоходными компаниями в Украине за 20 лет независимости, мировому сообществу, всем украинцам, известно. Государственные судоходные компании Украины перестали существовать и де-юре и де – факто. Поэтому, куда и кому исчезли « огромные армады» из тысячи судов всех морских пароходств Украины – наследства СССР, останется на совести государства, наёмные чиновники которого, управляли этим имуществом, как пишет автор статьи, … « почти два десятилетия».
Потеряв флот, в итоге, государство самоустранилось от руководства морской и речной отрасли, так же бездарно потеряв за годы независимости весь интеллектуальный потенциал — профессионалов управленцев этой отрасли, ликвидировало «Укрморречфлот» Министерства инфраструктуры, как говорят классики марксизма, как класс – раз и навсегда.
Государство показало мировому сообществу и украинцам, что ему нет дела до морской и речной отрасли Украины, дав сигнал всем, кто желает, во всём мире, как и на рубеже развала СССР — заходите на рынок морской и речной отрасли Украины, он свободен, и делайте, что хотите дорогие иностранцы и все, кто желает.
Что же в результате осталось нам, жителям морской державы Украина?
Первое, что восхваляют, те, кто желает выдать морское образование в Украине, чуть ли не как продолжение развития морской отрасли, это тиражирование дешевой рабочей силы на иностранные суда в конкуренцию рабочей силы таких же стран, не имеющих своего флота.
Второе, за 20 лет независимости, государством ни построено, ни одно транспортное хотя бы малозначимое для перевозок грузов судно.
Третье, уход в хуторянское небытие морского духа, истории Украины (Музей морского флота Украины в г.Одессе, который до сих пор государство не восстанавливает), морской транспортной науки и технологий, которые не могут развиваться без практики.
Четвёртое, это морские порты — вспомогательный ресурс морской отрасли, для переработки грузов, доставляемых основным показателем силы государства, флотом, о речных портах уже все давно забыли. Над этим, последним, оставшимся ресурсом морской отрасли, проведён окончательный эксперимент — закон « О морских портах Украины». Одна только фраза из Закона о том, что территория порта может состоять из земель морского транспорта, земель промышленности и земель водного фонда, показывает, что вся территория портов будет делиться и переделываться в зависимости от сиюминутной выгоды приватизаторов. В порты , с учётом их будущей открытости, будущие частные владельцы портового хозяйства, с целью достижения максимальной прибыли для себя родных, могут пригласить дешёвых портовых рабочих, например китайцев или из стран СНГ с безработным населением.
Пятое. Отсутствие у государства флота для прохождения практики курсантами и студентами. Отсутствие индустриального судоремонта, судостроительных технологий, собственных судоходных компаний , уже привело и приведёт к использованию украинцев как «офисного планктона», без государственности в голове и желании быть там, где тебе больше заплатит хозяин имущества , обеспечивая работу иностранного флота, грузопотоков, стивидорных работ в портах.
Этот список перечислений убытков для Украины от самоустранения государства от управления хозяйственной деятельностью в морской и речной отрасли можно продолжить. Однако, стоит ли это делать, государству морская отрасль не нужна, из морской отрасли уже давно изгонялись профессионалы, на смену которым приходили специалисты, по результатом работы которых, как сказал первый Президент Украины, осталось в морской отрасли … « Маємо, що маємо»…
Действительно, как отмечено в статье, ветераны флота не безразличны
всему происходящему в морской отрасли и в ГСК «ЧМП», тем более, что в Уставе организации ветеранов флота обозначено прямое участие ветеранов в возрождении Черноморского морского пароходства, и это не обязательно должна быть судоходная компания , управляемая государством, так как результаты такого государственного управления, как оказалось очень опасны, что видны из статьи уважаемого Таквор Оганесяна. Сегодня, вместо сияющего всеми цветами Черноморского морского пароходства, с 75 000 рабочими местами, известного во всём мире как «БЛАСКО» , осталось немногим более 100 работников, куча скандалов, долгов и желание государства навсегда закрыть «кровоточащую» и постоянно нервирующую государственных деятелей историю «БЛАСКО», что и делается сегодня.
Что же дальше с морской отраслью? Какова политика государства в морской и речной отрасли?
Созданный в Министерстве инфраструктуры — органе управления государственным имуществом, несколько лет назад, Департамент политики морской и речной отрасли Украины до сих пор не довёл до сведения общественности, какие планы у государства в этом направлении?. Надо понимать, если государственный департамент молчит, политики государства в этом направлении нет, и ожидать от государства какой либо политики и планов в отношении заинтересованности государства в развитии морской отрасли, нет.
Некроз морского сообщества и морской отрасли Украины необходимо остановить, тем более что Украина, имея морские берега данные ей географическим положением, относится к категории морских государств. Большая надежда у ветеранов флота, на избранных депутатов Верховной Рады от г. Одессы, которым одесситы отдали свои голоса это – С.Р. Гринивецкого и С.В. Кивалова, других народных представителей прибрежных регионов Украины. Обязательно, только они, должны возглавить Комитет по транспорту и от слов о возрождении морской отрасли предыдущих депутатов, руководящих транспортным комитетом ВР, их грандиозных планов возрождения морской отрасли с «трибуны», перейти к реальным законодательным инициативам, позволяющим восстановить Украине статус морской державы.
Ветераны флота, более года назад создали рабочую группу, в состав которой входят представители различных организаций, которым не безразлично будущее морской отрасли Украины и уже имеются наработки в части возрождения морского флота Украины.
Ветераны флота полагают, что Президент должен откровенно сказать, нужен Украине морской флот или нет, есть политика развития морской отрасли Украины или нет и довести это до сведения граждан Украины.
Моряки помнят, когда и как создавался РОПИТ, возрождался флот после Крымской войны, Гражданской, Великой отечественной войны, но это было после войн. Неужели в мирное время, невозможно возрождение нашего, украинского флота?
Капитан дальнего плавания,
Почётный работник морской и речной отрасли
О. Пастернак.
КРАХ ЧМП Стр.12 — окончание.
КРАХ ЧМП стр.11
КРАХ ЧМП стр.10
КРАХ ЧМП стр.9
Продолжение КРАХ ЧМП стр.8
Музей морского флота Украины, что дальше
Журнал верховної ради «Віче»Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ
|
Операція «червоний півень»
Без перебільшення можна сказати, що за радянських часів музею не було рівних серед морських «побратимів» на всій території колишнього Союзу. Окрім численних документів, фотознімків і моделей суден, тут можна побачити навіть морський якір, вік якого перевищує 900 років. Сама будівля розміщена на вулиці Ланжеронівській, 6 і вважається пам’ятником архітектури національного значення. Це так званий «Англійський клуб» (архітектор Торічеллі, 1842 рік).
На превеликий жаль, уся ця краса й гордість Одеси нині відмирає. До речі, разом зі славою України як морської держави. Чому так відбувається? На перший погляд, причина банальна: наприкінці квітня 2005-го на Ланжеронівській раптово спалахнула пожежа, що неабияк пошкодила музейну будівлю. Хто запустив «червоного півня», невідомо. Але найбільше дивує інше: чому ні органи державної влади, ні, тим паче, місцеві можновладці не звертали уваги на те, що через руйнацію стін призупинилося функціонування музею? Відповідь на це запитання одесити «отримали» через два роки: в лютому 2007-го координаційна рада з питань іноземних інвестицій ухвалила «історичне» рішення віддати музейні приміщення (увага!) київській фірмі «Інпром» в оренду на 49 років для бізнес-клубу…
Що не кажи, а подарунок майже царський: пам’ятник архітектури національного значення просто так узяли й передали у приватні руки: мовляв, якщо це не зробити, то будівля цілковито зруйнується. Звісно, заради справедливості треба сказати, що музейна ситуація на той час була катастрофічною: пошкоджену внаслідок пожежі покрівлю заливали дощі, а для черепашнику, з якого збудований «Англійський клуб», це смерті подібно (він починає втрачати несучі властивості). Рік у рік музей почав поступово перетворюватися на сумнозвісний «Титанік». А тим часом на його «борту» розпочалася запекла битва між трьома «суб’єктами господарювання» – Одеською міською радою, Одеською обласною радою та профільним міністерством (Мінтранспорту). Кожна зі сторін домагалася права власності на ласий шматок території на вулиці Ланжеронівській, 6.
На захист музею стали флотські ветерани. Саме за їхньою пропозицією в 2007 році Одеська міськрада виділила кошти на здійснення першочергових протиаварійних робіт. А в 2008-му до міського бюджету прийняли поправку, що передбачала виділення п’яти мільйонів гривень на відновлення будівлі. Саме за рахунок цієї суми й удалося полагодити покрівлю, зміцнити фундамент і відновити фасад. Подальші ремонтні роботи мав завершити Одеський морський торговий порт. Принаймні така інформація ще в грудні 2011-го пролунала з вуст начальника обласного управління охорони об’єктів культурної спадщини Наталії Штербуль: «На сьогодні музей морського флоту є структурним підрозділом Одеського морського торгового порту. Керівництво порту заявило про свої наміри провести відновлювальні роботи в будівлі музею».
Згідно з обіцянками одеської влади на музейну реконструкцію планували виділити близько 40 мільйонів гривень. А насправді? Усе сталося, як у тій приказці: казав пан кожух дам, та слово його тепле. Очевидно, головна проблема не в дефіциті грошей, а в дефіциті совісті деяких чиновників.
Звернімо увагу на лист флотських ветеранів (датований січнем 2012 року) до голови Одеської облдержадміністрації Едуарда Матвійчука: «Просимо Вас виділити кошти для фінансування закінчення ремонту будівлі музею, а нам доручіть контроль за використанням коштів, що будуть виділені на ремонт і функціонування ветеранської організації моряків державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (ДСК ЧМП) як базової організації в забезпеченні роботи музею. Ветерани флоту готові брати на себе відповідальність за організацію музейної роботи і просвітницької діяльності серед підростаючого покоління майбутніх моряків, корабелів, відвідувачів Одеси, з метою представлення України як морської держави».
Ігри чиновників
На жаль, в облдержадміністрації (ОДА) вирішили обмежитися лише формальними відписками. Цитуємо лист-відповідь (№ 508/02-16/02/1512 від 20.03.2012 р.) за підписом першого заступника голови ОДА Наталії Чегодар: «Сьогодні за результатами перевірки обласною державною адміністрацією утворено комісію за участю керівників підрозділів обласної державної адміністрації та Одеської міської ради, яка має вирішити питання щодо власності зазначеного об’єкта та подальші шляхи фінансування добудови Музею морського флоту, про що поінформуємо додатково».
Після тривалої мовчанки влади голова ветеранської організації ДСК ЧМП Володимир Поляков надіслав голові Одеської облдержадміністрації повторного листа: «На превеликий жаль, від ветеранів флоту чиновники просто відмахнулися, в манері найгірших відписок. Усі відповіді звелися до створення комісії без участі ветеранів флоту – інституту громадянського суспільства для вирішення питання про відродження морського музею в м. Одесі…».
За іронією долі чергова відповідь-відписка була підготовлена в облдержадміністрації 22 червня – в день 61-ї річниці нападу фашистів (які, нагадаємо, розграбували музей у роки війни). Процитуємо ще один лист (№ 508/02-16/02/3468) за підписом першого заступника голови ОДА Наталії Чегодар: «Обласна державна адміністрація уважно розглянула листа громадської організації ветеранів флоту від 11.04.2012 р. № 14 щодо виділення коштів для закінчення ремонту Музею морського флоту (вул. Ланжеронівська, 6). Сьогодні управлінням капітального будівництва відкореговано проектно-кошторисну документацію та подано для отримання висновку ОФ «Одесадержбудекспертиза». Водночас з 1994 року існують розбіжності щодо прав власності між Одеською міською радою та Одеською обласною радою. Сьогодні процес визначення права власності на даний об’єкт триває. З метою збереження будівлі музею обласна державна адміністрація повернеться до розгляду питання щодо фінансування ремонтних робіт Музею морського флоту після отримання позитивного висновку експертизи та визначення права власності».
Цікаво б дізнатися: про яке саме «визначення права власності» йдеться? Таке враження, ніби одеське начальство «загубило» міністерський наказ № 602 (від 31.10.2000 р.) «Про створення державної установи «Музей морського флоту України». У цьому документі чорним по білому написано: «1. Створити на базі відокремленого структурного підрозділу Музею морського флоту Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» державну установу «Музей морського флоту України», розташувавши її за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 6. 2. Віднести новостворену установу до сфери управління Міністерства транспорту України, підпорядкувавши її Державному департаменту морського і річкового транспорту»…
Ось такий парадокс: незважаючи на реальну присутність музейного власника (профільного міністерства), одеські чиновники займаються його віртуальним пошуком. У свою чергу, Міністерство інфраструктури (колишній Мінтранс) теж робить вигляд, що проблеми музею – не його «парафія».
Де-факто відбуваються дивні чиновницькі ігри: Мінінфраструктури–облдержадміністрація–міськвиконком. У цьому владному трикутнику всі вдають, що переймаються долею музею. Невже панове чиновники просто зволікають час, щоб потім тишком-нишком зробити з приміщеннями старовинного «Англійського клубу» те саме, що зробили з державною судноплавною компанією «Чорноморське морське пароплавство» на зорі незалежності? Ось і вір після цього в гучні заяви одеської влади про те, що «політичне рішення про необхідність ремонту Музею морського флоту є»…
КРАХ ЧМП Стр.7
