Организация ветеранов флота Государственной судоходной компании "Черноморского морского пароходства". Создана в 1957 году.

Вітаємо з Днем  працівників морського та річкового флоту Україні !

     Бажаємо  міцного здоров’я, натхнення та успіхів у всіх справах. Нехай кожен день приносить нові досягнення та радість. Нехай щастить у плаванні, а вдома завжди чекає тепло та підтримка.

Рада

Організації ветеранів флоту.

Свистать всех на праздник! 25 июня ежегодно отмечается День моряка. Решение о праздновании приняли в 2010 году, тогда государства-члены Международной морской организации, входящей в состав ООН, подписали соответствующую резолюцию.

День моряка празднуют те, кому на воде привычнее, чем на суше, кого манит романтика океанов, в чьей крови морская соль, кому подвластны морские просторы. И когда на море качка, и бушует ураган они вяжут канаты, швартуют суда и выполняют еще массу работы, чтобы вовремя доставить груз.

Статистика говорит, что почти 80% мировой торговли осуществляется с помощью моряков торгового флота. Во всем мире более полутора миллионов людей связали свою профессию с морской стихией. Украинцев среди них около 70 тысяч, они на шестом месте по численности среди моряков, работающих на глобальном рынке.

Работа моряка не только романтична, полна приключений, но невероятно трудная и даже опасная: море не всегда спокойно, да и зачастую суда проходят через опасные зоны, в которых промышляют пираты. Но ведь только смелым покоряются моря! Пусть этим смельчакам всегда дует попутный ветер. Семь футов под килем в Международный день моряка и остальные 364 в году.

    Компанія заснована 16 травня 1833 році як «Чорноморське товариство пароплавів». На увесь термін його діяльності урядом були передані безкоштовно три казенні пароплави:
«Нева», «Император Николай» і «Императрица Александра», що будувалися у Миколаєві (загальноювартістю до 1 млн. крб асигнаціями).
     Два з них призначалися для підтримки регулярних рейсів на лінії Одеса—Константинополь (один раз на тиждень), третій передбачався або як заміна у разі необхідності одного з константинопольських пароплавів, або для інших цілей за розсудом товариства.

    Поряд із цим, товариству було надано урядом вельми істотні пільги. Його пароплави
звільнялись від виплати зборів: якірного, маячного і ластового (на місткість), отримували від митниці річні паспорти для навігації, поза чергою й без затримок обслуговувались карантинними закладами. Товариству було дозволено закупляти вугілля де
завгодно, скільки завгодно й безмитно. Кошти, отримані від перевезення пошти,
надходили підприємствам, окрім казенних пакетів, які перевозилися безкоштовно.
Пароплавству дозволявся більший набір своїх екіпажів за
рахунок іноземних громадян.

    Чорноморське пароплавне товариство засновувалось терміном на 10 років, після чого могло
клопотати про продовження своєї діяльності. Капітал товариства визначався у 250
тис. крб. асигнаціями (500 акцій по 500 крб.). Сума для акціонерного товариства
суттєво невелика й була зібрана досить швидко: хоча купецтво у той час
погоджувалось брати участь у будь-якій новій справі з великими пересторогами,
боячись ризику не вгадати.

    Для управління справами пароплавства загальні збори акціонерів обирали дирекцію,
яка складалася із трьох директорів, які у свою чергу обирали керуючого справами
дирекції. Уряд відмовлявся від будь-якої участі в управлінні підприємством,
попри це щорічний чистий прибуток ділився надвоє — між акціонерами та
урядом, за вирахуванням 10 % для складання запасного капіталу. Але вже наприкінці 1835 року уряд відмовився від своїх прав на прибуток і дозволив акціонерам випуском 500 нових
акцій збільшити капітал товариства до 500 тис. крб. асигнаціями. Серед першого складу директорів Чорноморського пароплавного товариства були представники
великого купетства.

Подальшу історію ЧМП дивись за посиланням https://www.blasco.com.ua/

Хай 1 Травня надихає на нові звершення та добрі справи. Здоров’я, віри в себе і щастя в кожному дні!

Щиро вітаємо з чудовим святом праці! Нехай ваші старання завжди дають вагомі плоди. Бажаю творчих ідей, надійних партнерів і мудрих рішень. Хай трудова щоденність буде сповнена тепла, вдячності та світлих перспектив.

Зі святом 1 травня! Нехай у кожного буде справа, яка надихає і живить душу.

Першотравень — день, коли хочеться подякувати всім, хто щодня працює з любов’ю. Бажаю, щоб ваш труд був гідно оцінений. Щоб поряд завжди були люди, які цінують вашу працю. І щоб у серці панував мир, а в оселі — добробут.

Светлой памяти моряков

погибших на теплоходе «УМАНЬ»»

                       3 января 1964 г. порт Туапсе.

 Погрузка смерзшегося железорудного концентрата.
5 января 1964 г., судно снялось на порт Роттердам, экипаж 38 человек, груз 6280 тонн.
12 января, «Умань» проходит Гибралтарский пролив, следуя в порт Роттердам.
23:50 обнаружен крен 7-10° на правый борт от смещения разжиженного груза.
13 января, увеличение крена, палубу правого борта заливает водой.
14 января, 00:10 все иллюминаторы и заглушки задраены.
00:45 крен 50°, иллюминаторы выдавлены, вода поступает в помещения.
00:49, двигатель останавливается, судно перестает слушаться руля.
01:00, крен судна 60-70°. Правый борт палубы «уходит» под воду.
03:14 Героически погиб на посту начальник рации Афанасьев -его последняя морзянка: «Закрываю вах…». Он успел дать в эфир сигнал бедствия «SOS».
Моряков подобрало немецкое судно «Библос».
Из 38 моряков команды, погибло 14. Тела пятерых из них были найдены.

Светлая память погибшим морякам!

    В этот тяжелый день, 30 декабря 2024 года, десять лет тому назад, ушёл из жизни Владимир Алексеевич Поляков. 

     Мы никогда  не забываем Владимир Алексеевича, чья жизнь была наполнена добротой и заботой о других.

     Его жизнь, как и многих мальчишек, была предопределена духом того времени – молодёжь хотела быть летчиками или моряками.Свой морской путь Владимир Поляков начал в г.Одесса, курсантом морского училища, затем  Среднее и Высшее мореходные училища.
Его судьба, была неразрывно связана с морским флотом.

     Многие поколения мореплавателей помнят и знают его, как высокопрофессионального, до тонкостей знающего своё дело судового механика, который внёс большое количество технологических новаций, облегчающих работу и совершенствуя техническую эксплуатацию судов морского флота.
    Будучи человеком с большой буквы, любую несправедливость, горе, несчастье, он воспринимал как своё, переживая происходящее, искал пути оказания помощи, сострадания и личного человеческого участия. Особенно эти качества проявились в его общественной деятельности Председателя  Совета организации ветеранов флота ГСК «Черноморское морское пароходство «ЧМП».

    Морская общественность, всегда будет помнить его добропорядочное отношение к людям преклонного возраста, ветеранам флота, его активное участие в воспитании подрастающего поколения моряков.
     Владимир Алексеевич вырастил и воспитал целую династию моряков Поляковых, которые продолжают его морской жизненный путь.
      Владимир Алексеевич Поляков, всегда останется в нашей памяти, примером беззаветного служения морскому сообществу, морской отрасли, для которого это было частью жизни, для тех, кто своё прошлое, настоящее и будущее связывает с МОРСКИМ ФЛОТОМ.

Пусть наши сердца сохранят тёплую память о нём, пусть земля будет пухом, вечная память!

Совет Организации.